Банки, як і будь-які інші організації, повинні запозичувати гроші на вільному ринку, а не брати їх в держави, вважає кандидат юридичних наук Кирило Молодико. "Необхідність таких позик пояснили несерйозною, нічим не обґрунтованою ідеєю про те, що нібито розриви ліквідності (тобто, просто кажучи, тимчасова або не дуже тимчасова неплатоспроможність унаслідок безтолкової роздачі ввірених коштів) об`єктивно властиві банківській діяльності і покривати їх потрібно за допомогою державних, тобто суспільних фінансів. На це слід відповісти, що банки — такі самі комерційні організації, як і будь-які інші", - заявив експерт в інтерв`ю "Зеркалу недели".

При цьому, на його думку, рефінансування центробанку можливе лише в тому разі, якщо чверть і більше за вкладників одночасно раптом вирішать достроково вилучити з банку гроші з депозитних рахунків. При цьому банк повинен передати в НБУ реєстр клієнтів, а НБУ після перевірки безпосередньо цим клієнтам перераховує гроші.

"Надавати ж прямий фізичний доступ до рефінансування проблемного банку взагалі не можна, оскільки цих грошей можна потім ніколи більше не побачити", - вважає він.

При цьому експерт нагадав, що історія фінансів свідчить, що певний відсоток банків завжди розорявся унаслідок прямої крадіжки банкірів, їх помилкових бізнес-рішень, безконтрольності персоналу банку або ж поєднання цих чинників.

"Яке століття на дворі — ХV, XVIII або ХХІ, принципово нічого не міняє. Якщо ж банкіри знають, що викручуватися доведеться їм самостійно, вони ведуть більш обачну кредитну політику. Банкрутства банків за такої регулювання теж можливі, але принаймні на більш ранніх стадіях. З цієї причини від них страждає істотно менша кількість вкладників", - підкреслив він.

15.8.2009